Який компресор потрібен для плазморіза
Плазморіз часто сварять дарма. Увімкнули апарат, дуга з'явилася, метал наче ріжеться, але край рваний, знизу висить шлак, різ іде ривками, сопло швидко темніє. Перше бажання - сказати, що плазморіз слабкий. А потім дивишся на компресор: маленький ресивер, повітря впритул, тиск падає прямо під час різу, у шлангу конденсат. Ось і вся “поломка”.
Компресор для плазморіза вибирають не за принципом “він же качає”. Качати-то качає, питання - скільки повітря він дає без пауз. Для невеликого CUT-40 і рідкої гаражної різки потрібен один запас. Для CUT-60, майстерні і довших різів - уже інший. А якщо мова про товстий метал і апарат на 80-100 А, старий маленький компресор з кута гаража найчастіше просто не витягне.
Якщо сам апарат ще не вибраний, спочатку подивіться розділ плазморізи, а компресор підбирайте вже під клас апарата і товщину металу. Нижче розберемо без канцелярії: скільки літрів за хвилину потрібно, який тиск тримати, навіщо ресивер і чому вологовідділювач іноді корисніший за зайві ампери на корпусі.
Головне правило: дивіться подачу повітря, а не тільки об'єм ресивера
У компресора є дві цифри, які часто плутають. Перша - об'єм ресивера: 24 л, 50 л, 100 л і так далі. Друга - продуктивність, тобто скільки повітря компресор здатний дати за хвилину. Для плазморіза важливіша саме подача. Ресивер допомагає згладити просадки, але якщо компресор фізично не встигає накачувати повітря, великий бак тільки трохи відкладе проблему.
Ще нюанс: у картках компресорів часто пишуть продуктивність на вході. На виході повітря менше. Втрати можуть бути помітними, особливо у недорогих моделей. Тому якщо плазморіз просить умовно 170-200 л/хв, компресор “200 л/хв за паспортом” може виявитися вже на межі. Краще мати запас, а не слухати, як мотор компресора працює без зупинки.
| Клас плазморіза | Орієнтир по повітрю | Ресивер | Де підходить |
|---|---|---|---|
| CUT-40 | приблизно 150-200 л/хв на виході | від 50 л спокійніше, 24 л тільки для коротких різів | гараж, кузовщина, тонкий лист, рідка робота |
| CUT-50 / CUT-60 | приблизно 200-300 л/хв на виході | 50-100 л | майстерня, профіль, лист, довші різи |
| CUT-80 | приблизно 300-400 л/хв і запас | 100 л і більше | часта різка, метал товстіший, робота не по 10 секунд |
| CUT-100 і вище | часто 400+ л/хв, дивіться паспорт апарата | 100-200 л, іноді потрібен серйозніший компресор | виробництво, товстий метал, довгі різи |
Який тиск потрібен для плазморіза
Більшість побутових і напівпрофесійних плазморізів працює приблизно в діапазоні 4-6 бар. Точне значення потрібно дивитися в інструкції до конкретного апарата і плазмотрона. Важлива не тільки цифра на редукторі до початку різу, а те, що відбувається під час різки. Якщо поставили 5 бар, натиснули кнопку, а тиск одразу падає до 3 бар, повітря мало або десь є втрати.
Тиск “із запасом” теж не ліки. Занадто низький тиск дає брудний різ, шлак і нестабільну дугу. Занадто високий може погіршити формування струменя і швидше зношувати витратники. Зазвичай спочатку виставляють рекомендований тиск, роблять пробний різ на схожому металі і вже потім трохи коригують.
Чому 24-літровий компресор часто слабкий
Маленький компресор на 24 л може підійти для коротких проб, кузовного металу, рідкого використання і невеликого плазморіза. Але довгу лінію він зазвичай не любить. Ресивер швидко порожніє, компресор вмикається, тиск просідає, якість різу падає. Виходить такий режим: відрізав трохи, зачекав, знову відрізав. Для гаражних дрібниць терпимо. Для нормальної роботи - швидко набридає.
Для CUT-40 уже спокійніше дивитися на 50 л і нормальну продуктивність. Для CUT-60 і вище краще не економити на повітрі. Плазморізу потрібен потік постійно, а не один красивий старт. Якщо компресор працює без зупинки і не встигає відновити тиск, він не підходить під таке навантаження.
Волога в повітрі: тиха причина поганого різу
Плазморіз не любить воду в повітрі. Волога псує дугу, прискорює знос сопла та електрода, робить різ менш стабільним. Особливо це помітно, коли компресор працює довго, нагрівається, потім повітря охолоджується в шлангу, і конденсат іде далі до апарата. У гаражі це трапляється постійно.
Мінімум - поставити вологовідділювач і регулярно зливати конденсат з ресивера. Це нудна звичка, але вона реально продовжує життя витратникам. Іноді людина купує новий плазмотрон або сопла, а проблема була у мокрому повітрі. До речі, якщо витратники вже горять занадто швидко, є сенс перевірити і сам плазмотрон до плазморіза, і якість повітря.
Шланг і з'єднання теж впливають
Тонкий довгий шланг, погані швидкоз'єми, підсоси і витоки можуть забрати частину продуктивності. На слух усе може здаватися нормальним, але під навантаженням тиск на вході плазморіза просідає. Для короткої продувки це непомітно, а при різці одразу видно: дуга стала гіршою, метал не пробиває так упевнено, край брудний.
Перевірка проста: подивіться тиск не тільки до натискання кнопки, а під час роботи. Огляньте з'єднання, редуктор, фільтр, шланг. Якщо компресор хороший, але повітря губиться дорогою, нормального різу все одно не буде.
Компресор з ресивером або окрема система
Для гаража часто беруть звичайний поршневий компресор з ресивером. Він зрозумілий, доступний, підходить не тільки для плазморіза, а й для продування, підкачки, пневмоінструменту. Головне - щоб продуктивності вистачало. Якщо компресор потрібен тільки “іноді під плазморіз”, можна дивитися помірний варіант. Якщо майстерня ріже часто, краще брати із запасом.
Є й плазморізи з вбудованим компресором. Вони зручні там, де важлива мобільність: виїхали на об'єкт, немає окремого компресора, потрібно швидко відрізати метал. Але вбудований компресор зазвичай обмежує клас роботи. Для частої різки товстого металу окремий нормальний компресор частіше чесніший.
Як підібрати компресор під свій плазморіз
Почніть з паспорта плазморіза. Знайдіть витрату повітря і робочий тиск. Потім дивіться не тільки красиву цифру продуктивності компресора, а реальну подачу на виході. Якщо є сумніви, беріть запас 20-30%. Для плазморіза це не розкіш, а нормальна страховка від просадки тиску.
Якщо апарат ще не куплений, можна рухатися навпаки: спочатку зрозуміти товщину металу, вибрати клас плазморіза, а потім підібрати до нього компресор. Загальний вибір апарата ми окремо розбирали в статті як вибрати плазморіз, а самі компресори можна дивитися в розділі компресори.
Типові помилки при виборі компресора
- Дивитися тільки на об'єм ресивера, а не на реальну подачу повітря.
- Брати компресор “впритул” під паспортну витрату плазморіза.
- Забувати про вологовідділювач і злив конденсату.
- Використовувати занадто тонкий або довгий шланг.
- Оцінювати тиск до різки, а не під час роботи.
- Купувати потужний плазморіз і залишати старий маленький компресор.
Короткий чеклист перед покупкою
Запишіть модель плазморіза або хоча б його клас: CUT-40, CUT-60, CUT-80. Подивіться витрату повітря і робочий тиск. Підберіть компресор із запасом по продуктивності, нормальним ресивером, редуктором і вологовідділювачем. Перевірте, який шланг будете використовувати і де стоятиме компресор. Якщо плануються довгі різи, не беріть варіант на межі.
Якщо не впевнені, напишіть, який метал будете різати, який плазморіз розглядаєте і чи є вже компресор. За цими трьома речами простіше зрозуміти, чи вистачить поточного повітря або краще одразу взяти модель потужнішу.
